64-річний Олександр Руденко вже більше 20 років живе у Браїлівці Онуфріївського району. Сюди він перебрався зі Світловодська, де він у 70-90-х роках минулого століття працював на радіозаводі – аж поки не зачах його «годувальник».
У селі він особливо «заприязнився» із руїнами колишньої церкви Святого Духу. Та спроби відродити храм або, бодай, довідатись про його історію весь час натикалися на чиновницьку байдужість – ніхто не брав до уваги клопотання простого селянина. Більш того, у результаті навмисної (чи випадкової) пожежі 2004 року вщент згорів дерев’яний купол над тими руїнами. Що, власне, і стало для пана Олександра поштовхом у 2010 році взяти участь у виборчих перегонах – разом із ще п’ятьма кандидатами балотуватись у депутати Павлиської селищної ради від Браїлівки. На відміну від конкурентів, у його передвиборчій програмі був пункт, присвячений відродженню сільської церкви. А у переддень голосування, зізнається наш співрозмовник, він ходив до тих руїн за Божим благословенням…
Виборовши статус депутата, він отримав більшу можливість довідатись із джерел обласного архіву (у павлиських і онуфріївських архівах відомості про церкву відсутні), що церква Святого Духу була збудована у Браїлівці у 1811 році. А збудована вона на місці свого дерев’яного аналогу, відомості про дату спорудження якого, на жаль, не збереглися. А це дозволяє припустити, зазначає Руденко, що ми маємо справу з однією із найдревніших православних споруд Кіровоградської області.
Відтак, говорить пан Олександр, його бажання відродити сей храм стало ще більш жагучим. А щоб ще ефективніше втілювати це бажання, він, за порадою відповідних чиновників Кіровоградської ОДА, реєструє сільську релігійну громаду і громадську організацію «Рідний край» та налагоджує приязні стосунки із тодішнім єпископом Олександрійським і Світловодським Антонієм. Який, на прохання депутата, призначив настоятеля павлівської церкви отця Олександра проводити виїзні молебні у браїлівській церкві. (І нинішній єпископ Боголєп, за словами Руденка, також із розумінням ставиться до богоугодної справи і всіляко сприяє).
Тож з літа 2011 року у церкві Святого Духу на великі православні свята проводяться молебні. Особливо урочисто тут на другий день Трійці, коли прийнято вшановувати Святого Духа. І диво — жодного разу на голови вірян не пролилося й краплини дощу (купола ж немає).
«Господь сам створює для нас свій купол із чистого сяючого неба», – наголошує сільський депутат.
І ось віднедавна у релігійної громади Браїлівки з’явився розрахунковий банківський рахунок, на якому будуть акумулюватися кошти на відродження святині. А в тому, що вони будуть, пан Олександр аніскілечки не сумнівається. По-перше, перераховує він, старовинна (а відтак намолена віками) церква притягуватиме до себе все більше прочан і просто туристів. По-друге, у братській могилі на честь визволителів села поховано діда нинішнього голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова, який щороку напередодні Дня Перемоги приїздить сюди вклонитися своєму дідові. Чим не шанс для місцевих політиків і бізнесменів «випадково» перетнутися із столичним градоначальником і заприязнитися із ним? А пожертви на храм тут — вірний привід для цього. І третє, найголовніше, – Богоугодну справу він чинить.
«А коли благодать Божа буде над усіма нами, то й суто житейські питання вирішуватимуться жвавіше», – підсумував сільський депутат.
P.S. Банківські реквізити на відновлення церкви Святого Духу: Олександрійська єпархія УПЦ, р/р 26002052907521, МФО 323583, ОКПО 38542334, ПАТ КБ ПРИВАТБАНК
Віталій Асауленко, спеціально для Першої електронної газети