Важливо

НЕЗАГУБЛЕНИЙ СВІТ

Кіровоградщина може стати територією, що дасть поштовх новому ставленню до сільських музеїв по всій країні.

Зайве говорити, що культура вже тривалий час перебуває у стані, близькому до реанімаційного. Якщо навіть поверхнево глянути на негаразди музеїв Кіровоградщини, то відразу звертаєш увагу на традиційні проблеми: низькі зарплати їхніх працівників, відсутність нормального опалення, неможливість зберегти фонди за відсутності нормальної охорони. Навіть у Кіровограді. Що ж говорити про село. Однак, хтось мріє, а хтось діє.

Нещодавно в Національному музеї народної архітектури та побуту України (с. Пирогів Київської області) відбулася презентація всеукраїнського проекту підтримки сільських музеїв «Скарби родоводу України», приурочена до Дня Незалежності України.

Цій події присвятили дві виставки етнографічних експонатів Захарівського краєзнавчого сільського музею Світловодського району Кіровоградської області та кіровоградського художника Вадима Медяника.

Перша демонструєунікальні предмети домашнього вжитку та вироби народних ремесел: рушники, меблі, кераміка, вироби з лози, інструменти, фотографії, ікони, які були збережені жителями 25 населених пунктів Новогеоргіївського району (нині – Світловодського), затоплених у 1960-х роках під час будівництва водосховища Кременчуцької ГЕС. Виставка має кілька загалом унікальних експонатів. Наприклад, вишитий весільний рушник 1813 року, та фотопанораму міста Новогеоргіївська, зроблена напередодні затоплення. Виставка картин Вадима Медяника доповнює основну експозицію, присвячену етнографії Наддніпров’я, з художнього боку.

Презентацію відвідали науковці, громадські діячі, письменники, нащадки переселенців, які були змушені покинути свої домівки через затоплення. Із високопосадовців участь у заході взяли голова Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко, народний депутат Станіслав Березкін, голова обласної ради Микола Ковальчук, його перший заступник Людмила Салоїд, голова Кіровоградського земляцтва Микола Мездрін, депутат обласної ради, начальник головне управління з суспільно-політичних питань Адміністрації Президента України Олександр Шаталов.

Як зазначив народний депутат, голова міжфракційної депутатської групи «Кіровоградщина» Станіслав Березкін,ідея започаткувати проект підтримки сільських музеїв виникла у нього, коли дізнався про Захарівський музей, де зберігається понад 18 тисяч експонатів. Тому одним із своїх завдань як народного депутата він вважає закласти у Держбюджеті на 2014 рік кошти на підтримку безпосередньо сільських музеїв, в яких працюють ентузіасти-краєзнавці. За його інформацією, він готує проект відповідного закону. Якщо даний закон отримає підтримку більшості то ним, зокрема, буде передбачено збільшення фінансування на підвищення заробітних плат працівників, охорону, ремонти та встановлення сигналізації у цих закладах.

Історія

Одним із генераторів «розкрутки» проекту став відомий на Кіровоградщині і в Україні мистецтвознавець, фольклорист і етнолог, керівник науково-дослідного відділу народного мистецтва та фольклору Національного музею народної архітектури та побуту України Олександр Босий. Він розповів, що ідея проекту народилася при відвіданні села Захарівки, більшість жителів якого є нащадками переселенців із згаданих 25 сіл області, затоплених Кременчуцьким морем. Там місцеві жителі практично власними силами створили унікальний краєзнавчий музей, де зібрано понад 18 тисяч експонатів побуту, мистецтва, культури їхніх батьків, дідів, прадідів. За свій коштнавіть спорудили пам’ятний знак 25 затопленим селам. Спогади та інформація про переселення людей практично зникли. Знають про ці події лише безпосередні учасники (офіційно – 15 тисяч переселенців, за деякими неофіційними даними, переселення торкнулося кілька мільйонів наддніпрянців). Але їх із кожним роком стає все менше. Проте в родинах переселенців, речі яких, перевезені із затоплених сіл, досі зберігаються як найдорожчі сімейні реліквії.

Найщемливішим моментом тих подій є достовірні свідчення очевидців про те, що чимало сімей мізерні кошти, виділені їм державою не перевезення майна, витратили на те, щоб відкопати могили предків і перепоховати їх на новому місці проживання…

Здійснити це музейне диво разом із однодумцями змогланадзвичайна жінка — директор Любов Шкірай. На жаль, через слабке здоров’я вона не змогла взяти участь у відкритті виставки рідного музею.

— Ми були вражені експонатами і вирішили, що це треба показати ширше. У Захарівського музею дуже багато проблем. Сподіваємося, що наш своєрідний, оригінальний проект спільної дії – громадських організацій, зокрема Кіровоградського земляцтва, історичного клубу «Кліо», що діє при сільському музеї, а також представників державної влади, народних депутатів – допоможе вижити цьому музеєві, — сказав Олександр Босий.

Крім цього, він заважив на тому, що виставка є пілотним проектом, у перспективі він охопить десятки маленьких сільських музеїв.

Захарівський музей відкритий 8 травня 1980 року. Зараз його фонди налічують приблизно 18 тисяч експонатів, більшість яких — основного фонду, і приблизно 6 тисяч — науково-допоміжного фонду. Щорічно протягом року у музеї експонується близько 5 тисяч предметів основного фонду.

5907946edd0b

Один із моментів переселення мешканців села, яке затопили задля будівництва водосховища. Фото «Історичної правди»

Пряма мова

Олександр Босий: «Щоб привернути увагу до сільських музеїв, їх матеріального забезпечення та популяризації серед громадськості, ми і відкрили унікальну виставку експонатів, пов’язаних з трагічною історією сторінкою України – затоплення, так вважають науковці, материка первісного українства Наддніпров’я, яке берегло у собі пам’ять цілого народу. Твори ремесла та народного мистецтва, представлені на виставці є, без перебільшення, скарбами українців, які визнані у світі».

Заступник голови Захарівської сільської ради Іван Скрипник (його дід та батько жили у затопленому нині селі Чаплище): «Для мене та моєї родини усі збережені предмети – це пам’ять про наших предків, про їх культуру, побут».

Голова Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко: «Сьогодні важко працювати, адже економіка перебуває не у найкращому стані. Але ми маємо працювати і знаходити можливість підтримувати такі сільські музеї. Я впевнений що це — початок серйозної роботи, яка виллється в те, що тут будемо проводити іще не одну виставку для киян, гостей міста та України, показуючи Кіровоградщину».

Народний депутат України, голова міжфракційної депутатської групи «Кіровоградщина» Станіслав Березкін:«Село для нас – надзвичайно важливе. Я сам народився у селі, знаю всі його проблеми. І сьогодні багато працюю над їх вирішенням як народний депутат. І вважаю, що сільський музей — однин із найважливіших закладів у селі. Адже надзвичайно важливо зберігати пам’ять про своїх предків, про те, як вони жили і працювали. Я зроблю все для того, щоб на Кіровоградщині ці музеї розвивалися… Вірю, що ми «вирівняємо» ситуацію із сільськими музеями».

Виставка етнографічних експонатів Захарівського краєзнавчого музею працюватиме до кінця 2013 року. Проект підтримки сільських музеїв «Скарби родоводу України» реалізується Національним музеєм народної архітектури та побуту України спільно з народним депутатом України Станіславом Березкіним. Співорганізатори заходу: Національний музей народної архітектури та побуту України (с. Пирогів); Захарівський краєзнавчий сільський музей, Світловодський район, Кіровоградська область; Кіровоградська обласна рада;  Кіровоградське земляцтво; Ініціативна група «Спільна дія».

cd32720839b2

bba9a3e37154

3c973a70f79e

ea92e6451169

Ігор Крушеніцький

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*