Важливо

Покровська пауза

Проект заселення елітного котеджного містечка «Покровська долина» дітьми-сиротами призупинився. Вірніше, як сказав один з авторів ідеї Віктор Громовий, — узяв паузу. Але він вірить, що сироти таки ганятимуть м’яча в «Покровській долині»…

Проект створення під Кіровоградом (у селі Покровському) дитячого містечка сімейного типу журналістам презентували навесні нинішнього року. Власна «під» нього і створили благодійну організацію «Фонд розвитку сімейних форм виховання та дитячого футболу «Покрова». Її голова Віктор Громовий повідомив, що задумане ним по-справжньому унікальне, і що раніше ніхто нічого подібного в світі не робив.

«Родзинка» проекту полягає в тому, що дитяче містечко планувалося об’єднати зі спортивним комплексом. Точніше, створити на його базі дитячо-юнацький спортивний центр. Окрім власне всебічного розвитку дитини, запропонована новація на той час гармонійно вписувалася в державні ініціативи і, навіть, за словами ініціаторів, мала стати одним із напрямків реалізації Державної цільової соціальної програми «Футбол України: здоров’я, престиж та єдність нації». Доступнішою мовою: за сприятливого розкладу під задумане цілком можна було випросити кошти з державного бюджету. Хоча увага ініціаторів на той час акцентувалася більше на недержавних інвесторах.

Зокрема, Віктор Громовий поінформував, що ним ведуться переговори з представниками Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «SOS Kinderdorf Internatoinal». Названа організація, за його словами, напрацьовувала досвід організації СОС-містечок починаючи з 1949 року і тепер має понад 500 таких виховних закладів для дітей-сиріт у 133-х країнах світу.

Якби вдалося «розкрутити» названу організацію на донорські вливання, проблем із виконанням проекту взагалі б не було. Однак, запевняв Віктор Громовий, навіть якщо Kinderdorf Internatoinal і не ввійде в долю, задумане все-одно втілять в життя.

Називалися навіть етапи шляху. Перший із дев’яти котеджів «Покровської долини» планували заселити вже до кінця нинішнього року, інші – протягом наступного. Будівництво дитячо-юнацького футбольного центру планувалося на 2014-2015 роки.

Але… Нинішній рік поволі йде до завершення, а анонсована ідея зависла. Про проект майже ніхто більше не згадує.

У чому причина?

Із таким запитанням кореспондент Першої електронної звернувся до голови обласної благодійної організації «Фонд розвитку сімейних форм виховання та дитячого футболу «Покрова» Віктора Громового.

— Зараз ми поставили проект на паузу. Не закрили його, не опустили руки, лише взяли паузу. Рішення про відкриття сімейного будинку, СОС-селища й таке інше має бути рішенням державних органів влади. Благодійний фонд таке рішення прийняти не може. Він здатен лише сприяти й створити умови. На початку року у нас були величезні надії на те, що в Кіровоградську область прийде міжнародна організація Kinderdorf Internatoinal. Ми привозили їхніх представників, розказували, показували. На жаль, Kinderdorf Internatoinal в найближчі три роки не зможе взяти на утримання ще одне селище. Одне вони опікують під Києвом, зараз створюють інше в Луганську. Одночасно працювати на три фронти вони не спроможні. Методичну й будь-яку іншу інформаційну допомогу надавати готові, але фінансувати – ні, поки не завершать у Луганську. Зараз у нас з’явилася друга велика надія на те, що проект все-таки буде реалізовано. Вона пов’язана з тим, що є урядова програма активізації економіки на 2014-2015 роки. Міністерство соціальної політики розробило план дій на її виконання, в якому, зокрема, передбачається будівництво двохсот будинків сімейного типу по всій Україні. Ми зараз активно співпрацюємо з Мінсоцполітики, подали їм усі необхідні документи й роз’яснення. Бо навіщо будувати нове, коли можна добудувати те, що вже є і зробити покращення досить швидко. Зараз усе перебуває на стадії узгоджень, погоджень тощо. Тож не втрачаємо надії, що кошти під державні гарантії в область таки прийдуть.

Віктор Громовий не приховує того, що майже не сподівається на підтримку області. Можливості обласного бюджету, щоб інвестувати кошти у великі проекти дуже обмежені, вважає він.

Скептично голова фонду ставиться і до благодійництва.

— У нас в області своєрідне ставлення до благодійництва. Ідея про персональне шефство над кожним будинком чи то депутата, чи підприємця також розтанула. Ніхто не виявив бажання таким чином навіть попіаритися, не кажу вже про те, аби щось зробити. Багато хто сприймає благодійність, як покаяння. Наприклад, один із потенційних інвесторів каже мені: «А я нічого не вкрав. От пам’ятаєте фонд імені, скажімо, Дєточкіна, так ви підійдіть туди, його засновник нахапав стільки, що…. А я нічого не вкрав, чесно заробив гроші, то чому маю займатися благодійністю?» А ще благодійність сприймають, як слабкість, як прояв сентиментальності. Тобто культура благодійництва відсутня зовсім. До того ж, усі підозрюють нас, що ми хочемо щось украсти. Тому до того часу, поки не буде рішення на рівні державних органів влади, ми згорнули діяльність. А ті невеличкі кошти, які зібрали, перевели в сімейний будинок, що на проспекті Комуністичному.

Голова фонду переконує, що налаштований на перше визначення і надії на краще поки що не втрачає…

Олег Бондар, Перша електронна газета

Поширити:

Залишити коментар:

коментар

Будьте першим, що прокоментував

Залишити коментар

Адреса вашої електронної пошти не буде опублікована.


*