Важливо

Вбивають чи захищають: що не так із реформою поліції

© pershij.com.ua

У кінці травня в Переяслав-Хмельницькому поліцейські стріляють по пляшках, але влучають у 5-річного Кирила. Спочатку з’являється версія, що хлопчик просто сам впав. Лише згодом через стрілянину арештовують двох правоохоронців. За три дні після цього МВС проводить конференцію до Дня захисту дітей. Говорять, що не треба “лякати дітей поліцейськими”. З трибуни ні слова про інцидент у Переяславі. Ввечері дитина помирає.

“Де реформа поліції?”, “МВС не хотіло і не стало мінятись”, – обурюються після трагедії у Переяславі користувачі соцмереж.

Реформа триває, через один випадок не можна ставити клеймо на всіх поліцейських, говорять у МВС.

Давайте з’ясуємо разом, що сталось із реформою поліції та як вона провалилась.

Селфі з копом

Реформа системи МВС почалась у 2015 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про “Національну поліцію”.

Міліція стала поліцією, а на зміну старій патрульно-постовій службі та ДАІ прийшли нові патрульні у формі, що нагадували копів з американських фільмів. Їх відбирали на відкритому конкурсі після іспитів, навчали інструктори зі США.

На початку реформи з новими патрульними було модно робити селфі й постити в соцмережах з гештегом #мояноваполіція.

поліція

“Патрульна поліція – це була перша, дуже хороша хвиля реформ, яка потім потонула у болоті, яке називається “стара система”, – підсумувала результати реформи людина, яка її проводила, політик з Грузії Хатія Деканоїдзе. Вона понад рік очолювала Нацполіцію в Україні.

“Ми знайшли 15 тисяч нових людей у патрульні служби, але багато з них потім йшли. Вони бачили, що нічого не помінялося“, – заявила пані Деканоїдзе. Вона не вважає зміни, яких зазнали правоохоронні органи, повноцінною реформою.

Нові/старі кадри

Трансформація правоохоронних органів також передбачала переатестацію старих кадрів. Аби залишитись працювати в органах, всі міліціонери, починаючи від експерта-криміналіста і закінчуючи начальником відділку, проходили переатестацію.

Спеціальні комісії працювали у регіонах понад рік, вирішуючи, чи може людина і далі працювати в правоохоронних органах. Результати цієї атестації називає провальними і сама пані Деканоїдзе, і експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Крапивін.

За його даними, після атестації звільнили лише 7% поліцейських. Половина зі звільнених потім відновилась через суди, твердить він. Серед тих, хто поновився через суд, були і двоє поліцейських, що стріляли у Переяславі.

поліція

Нереформовані?

На думку пані Деканоїдзе, реформування лише патрульної поліції не могло допомогти. Не відбулись зміни у всій правоохоронній системі: “Після 2016 року взагалі нічого не змінилося. Я не бачила реформи кримінальної поліції, я не бачила реформи детективів, реформи відеофіксацій порушень. Нереформовані ГПУ, СБУ, кримінальна поліція”.

Наприкінці 2016 року пані Деканоїдзе пішла у відставку, заявивши, що її “повноважень було недостатньо для різких змін”. Після неї Нацполіцію очолив генерал Сергій Князєв.

Князєв

“Мені закинули причетність до вбивства українськими поліцейськими хлопчика. Це страшна трагедія. Звісно, йдеться про вбивство, а не про закид мені. Втім, маю нагадати, що “реформа” поліції відбувалась не за моїм планом – я пропонував всіх звільнити й набирати нових, – говорить публіцист Дмитро Потєхін.

Він очолював одну з атестаційних комісій поліцейських у Києві.

“Ми мали б не переатестувати, а набирати. Я не вдавав успішності реформи і вдалого перетворення міліції на поліцію. Навпаки, казав, що це профанація, а не реформа. Казав це одразу й публічно. Мої критерії оцінки були значно жорсткіші за формальні, запропоновані організаторами цієї “реформи”, – додав він.

Не так, як хотілося

“Реформа не провалена, вона триває, але все відбувається не так, як хотілося. В ній були неправильно розставлені пріоритети”, – оцінює трансформацію органів експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Крапивін.

За його словами, є певні речі, які вдалося зробити. Серед них, окрім запуску Патрульної поліції, він називає ухвалення закону про Нацполіцію, відокремлення Нацполіції від МВС, як окремого незалежного органу виконавчої влади, запуск низки пілотних проектів.

поліція

З позитивного експерт також називає те, що наприкінці 2018 року ухвалили закон про кримінальні проступки. У МВС сподіваються, що цей закон, що запровадив нову класифікацію кримінальних порушень, розвантажить слідчих. Він дозволяє розслідувати нетяжкі злочини за спрощеною процедурою.

“Якісь зміни пішли, але поки що жодних результатів немає“, – сказав пан Крапивін.

Найбільшою проблемою експерт називає нереформовані слідчо-оперативні підрозділи, кримінальний блок поліції, який розслідує злочини: “А логіка реформи мала б будуватися якраз на реформі слідчо-оперативних підрозділів, вони розслідують злочини. Багато людей скаржаться, що розслідують неефективно, не шукають нападників, вкрадені речі, не розслідують вбивства активістів.”

За його словами, у цих структурах здебільшого працюють ті самі міліціонери, які пройшли атестацію, або були відновлені через суди.

“Практика їхньої роботи не змінилося. Саме на них є найбільше йде скарг – катування, незаконні затримання, фальсифікація доказів“, – твердить експерт.

поліція

Крім того, зазначив пан Крапивін, зараз керівники поліції позбавлені можливості оцінювати, чи їхні підлеглі відповідають професійним обов’язкам: “Якби цей механізми працював, можна було б виявляти осіб, які систематично займаються пияцтвом чи схильні до агресії. Частина атестації – це робота з психологом. Це міг би бути превентивний механізм”.

До того ж, зараз в підрозділах правоохоронців відсутні штатні психологи, і поліцейські, які працюють в умовах стресу, не проходять консультації зі спеціалістами.

“Ці поліцейські не проходили конкурс, як патрульні, й не проходили ні психіатра, ні психолога. У штаті зараз з ними теж не працює психолог. Вони можуть працювати роками, а в приватному житті бути ким завгодно”, – твердить він.

Проте, якщо запустити такі перевірки, допускає пан Крапивін, не виключено, що доведеться звільнити 20%-30% людей, які не відповідають посадам.

“А в поліції – некомплект людей. В умовах, коли люди і так не йдуть в поліцію, жодного бажання когось звільняти немає”, – підсумовує пан Крапивін.

Поширити:

Залишити коментар:

коментар