Депутата кіровоградської міськради Олексія Олійника називають вірогідним кандидатом на пост заступника міського голови від нинішньої т.зв. «ситуативної» більшості в міській раді. Зокрема, прізвище Олійника, поряд з прізвищем Топчій, вчора під час прес-конференції озвучив секретар міськради Іван Марковський. «Перша електронна» зустрілася з можливим заммера, щоб дізнатися, наскільки інформація про можливий пост відповідає дійсності.
– Вашу кандидатуру активно обговорюють як можливого нового заступника мера…
– Питання перезавантаження влади в місті стоїть уже давно. Особливо гостро воно стало після перемоги Майдану: тоді кіровоградський Майдан висунув вимогу повного перезавантаження влади; фракція «Партії регіонів», налякана подіями в місті, вивісила інформацію на сайті про свій саморозпуск; мер написав заяву про звільнення з посади. Славнозвісна сесія 4 березня, на якій «знімали» секретаря міської ради Ігоря Волкова закінчилася половинчастим рішенням: Волкова зняли, але на його місце ніхто не прийшов.
На той момент у фракції «ПР», яка перейменувалася в «За добробут міста» склалася така ситуація, в якій депутати були згодні тим, що потрібно щось змінювати в країні, місті; всі вони були згодні з тим, що потрібне перезавантаження влади: якщо мер написав заяву про відставку, його заступники мали написати аналогічні заяви, а депутати б вирішили залишати їх на місці як спеціалістів, чи звільняти. Але нічого з цього зроблено не було, оскільки перший «постреволюційний шок» пройшов, Сергія Михальонка секретарем обрано не було. Тому половина колишніх регіоналів вирішила, що «все заспокоїлося», змінювати нічого не можна, а ті, хто керував до Майдану, можуть і далі керувати містом. Хоча насправді до цих людей існує дуже багато запитань.
Був направлений колективний депутатський запит з метою змусити заступників мера Поліщука та Василенка прозвітувати за свою роботу. Однак запит просто проігнорували. Тобто, як я розумію, заступникам мера просто нічого сказати, а якщо і є, то вони бояться зустрічних питань, адже розуміють, що питання будуть гострими. Таким чином, звіт просто не відбувся. Запит направляли саме депутати-колишні регіонали. Після ігнорування запиту, в депутатській групі відбувся розкол: частина групи підтримувала мера (їх влаштовувала ситуація в раді), а частина вимагала змусити відповісти і прозвітувати нині діюче керівництво і в разі визнання їхньої роботи незадовільною (а на це були причини) звільнити з посад заступників мера цих людей. Само собою, їхні посади мав хтось зайняти: почалися обговорення, у тому числі озвучили і мою кандидатуру. Спочатку я розглядав це критично, адже в своєму віці не дуже вже хочеться кардинально змінювати свій стиль життя (я вже 21 рік керую підприємством), але зараз розумію, що це необхідно.
– Ви говорили про «гострі» питання до Поліщука та Василенка. Можете розказати детальніше?
– Поліщук відповідає за роботу ЖКГ. Зрозуміло, що за, хоч і короткий час роботи, навести порядок в ЖКГ неможливо, але, тим не менше, якісь конкретні кроки мали бути зроблені. Депутати хотіли дізнатися, що і коли було зроблено, адже проблеми в ЖКГ міста видно неозброєним оком. Так само, як існує багато проблем в сфері, за яку відповідає Василенко: від пивних палаток до розподілу фінансів в бюджеті. Таких питань просто маса.
– Наприклад?
– Наприклад, та ж сама «ветеранська лазня», до якої має стосунок колишній секретар міськради Волков, була колись комунальним підприємством, а потім стала приватним. За цю каденцію депутатів міськради «ветеранська лазня» уже втретє щороку отримує по 300 тисяч гривень на компенсацію тарифів. При чому вперше, коли намагалися «пропхати» це рішення, цей пункт було включено одразу в 2 рішення, в яких ішлося про допомогу малозабезпеченим (такі рішення в міськраді завжди «проходять» – Авт. ). У перший рік, перед прийняттям рішення вперше, депутатам надавалася «розкладка» по тарифах і компенсації послуг лазні. Однак, така «прозорість» зіграла з лобістами злий жарт: навіть поверхневі підрахунки показували, що з такими сумами лазня мала б працювати цілодобово 365 днів на рік. Цю тему на сесії та в пресі тоді підняв Павло Топчій. Як результат – у наступні два роки депутатам жодних розрахунків уже навіть не показували, а «регіональна» більшість все одно голосувала. Усі ми розуміємо, що таке 300 тисяч «чистих грошиків» для приватного підприємства. Тепер, коли цю суму врізали в два рази, почалася паніка і заяви, що підприємство буде ліквідовано.
Питань дуже багато. Зокрема, на минулій сесії було ліквідовано КП «Кіровограджитлосервіс», яке нічим не займалося, але, у той же час, їло з бюджету сотні тисяч гривень. Водночас, до Майдану, стара влада ліквідувала КП «Муніципальні ринки», а власність КП, як кажуть, зникла у невідомому напрямку: говорять про 2 квартири, прилавки тощо. Необхідно це з’ясувати.
Викликає цілий ряд запитань до прийнятого цьогоріч бюджету (ми зараз намагаємося перерозподілити кошти, щоб хоч якось працювати в умовах жорсткої економії): неозброєним оком видно наскільки неефективно розподілялися кошти, адже коли намагаються забрати кошти у медиків та освітян і збираються ремонтувати приватні будинки на Дворцовій за державні кошти – це неправильно. Крім «реконструкції перших поверхів» по центральній вулиці, запитання виникають і з приводу арки за 800 тисяч в Ковалівському парку і інших об’єктів. Треба розуміти, що зараз не до цього, є речі набагато важливіші. Це мають зрозуміти і депутати і звичайні кіровоградці і засоби масової інформації.
– Що Ви маєте на увазі?
– Справа в тому, що деякі ЗМІ перекручують факти і уже навіть встигли охрестити мене «дерибанщиком», розповідають про те, що «раніше гайки для дери банщиків були надійно затягнуті». Я вважаю це звичайнісінькою провокацією. Я навів вам усього кілька прикладів «діяльності» попередньої влади: про які «затягнуті гайки» вони говорять? Це якраз голоси тих, хто «дерибанив», а тепер боїться за це відповідати.
Я гадаю, що мої знання знадобляться на посаді заступника мера. Місто треба зробити квітучим, привабливим для туристів та інвесторів і, перш за все, для кіровоградців. Я хочу, щоб мої внуки пишалися дідом і розповідали про те, що корисного він зробив для міста: що стало краще, що побудовано, що зроблено. Я не хочу, щоб мої внуки знали мене як «дерибанщика» і чули, що я там десь щось нібито вкрав. Мені немає сенсу йти у владу, щоб красти – у мене успішне підприємство, я не бідна людина. І совість для мене – не пустий звук.
– Неодноразово озвучувалося, що, окрім заступників, потрібно переобрати і міськвиконком. Яка Ваша позиція в цьому питанні?
– Я вважаю, що виконком міської ради працював недостатньо ефективно. Пам’ятаймо, що виконком займається питаннями бюджету в тому числі. Якщо говорити про персоналії, то туди повинні входити не чиїсь «радники», а справжні трудівники – люди, які знають, як потрібно керувати і вже «зробили себе». У виконкомі потрібно приймати реальні рішення. Водночас, ніхто ж не говорить про те, що ті, хто були у виконкомі, знову туди не ввійдуть – якщо це спеціалісти в своїх галузях, то хай працюють на благо міста. Але не треба призначати виконком так, як це робила «Партія регіонів» – призначення членів виконкому повинно бути гласним і відкритим. У цьому плані мені, як це не дивно, подобається виконком «радянського зразка»: туди входили машинобудівники, будівельники, робітники, директори заводів, тобто люди, які зацікавлені в покращенні житті міста, а не у власному збагаченні. Тому вважаю, що у виконкомі мають бути і представники громадських організацій (майданівці, афганці…) і приватні підприємці (саме представники малого і середнього бізнесу).
Розмову вів Сергій ОНИЩУК