Важливо

Зруйнований маєток Потоцького та найстаріша вузькоколійка в Європі: село Хащувате на Гайворонщині від 1362 року до сьогодні

Хащувате у складі Великого князівста Литовського. Приналежність села графу Потоцькому. Найстаріша вузькоколійка в Європі. Найбільший – меморіальний комплекс пам’яті жерт Голокосту. Як маленьке село вміщує в собі величезну кількість пам’яток та історичних місць.

Хащувате – це село у Гайворонському районі з кількістю населення 2260 осіб. Сьогодні тут функціонують: сільська рада, загальноосвітня середня школа, дитячий садок, православна церква, поліклініка, будинок для людей похилого віку, психіатрія, дві приватні олійні, приватне сільськогосподарське підприємство, дочірнє підприємство “Хащуватський елеватор”, ТОВ “Агрон” і багато іншого. Хоча 655 років тому майже нічого не було, лише кілька поодиноких хатин.

…заснування датується 1362 роком

Мальовниче село Хащувате розташувалося на лівому березі Південного Бугу в Гайворонському районі. Це цікава місцина, яка відома ще з сивої давнини.

Заснування села датується 1362 роком. Тоді воно звалося Качучинка і входило до складу Великого князівства Литовського.

«За легендою, спочатку на території села не було жодної живої душі – лише купа качок прилітали на береги Південного Бугу. Їх було так багато, що перші жителі назвали село Качучинкою. Подейкують, що раніше територія поселення була окреслена у вигляді птаха», – розповідає Першій електронній місцева мешканка Маруся.

Джерело: Гайворонський відділ культури і туризму

У ті часи тут була споруджена фортеця для захисту від нападів татар. Під селом збереглися підземні ходи. Ці своєрідні катакомби були вириті у ХІV-ХVІІ століттях – тут місцеві ховалися від чужинців. Із початку ХV століття село почали називати «містечко Хащевата», від слова «хащі».

Із ХVIII століття село належало графу Потоцькому. В цей період Хащувате було центром ключа, до складу якого входило 36 населених пунктів.  А згодом – стало волосним центром.

«Кажуть, у графа Потоцького була позашлюбна донька Соломія, яка жила у маєтку в Хащуватому. Її найулюбленішим місцем відпочинку був водяний млин на березі Бугу. Нібито сусіднє село Соломія було назване на її честь», – каже місцева мешканка Маруся.

Млин, де любила відпочивати Соломія / Джерело: ukrainaincognita.com
Сам Потоцький проживав у місті Умань, де, до речі, заснував Національний дендрологічний парк «Софіївка».

У 1847 році маєток Потоцького викупив поміщик Лопушанський. Але після смерті поміщика, його сини довели будівлю до розорення. Тому в 1857 році маєток продали лікарю царя Олександра ІІ Карелю. З того часу маєток встиг побувати і житловим будинком, і сільською бібліотекою. Зараз приміщення викупили і перебудували, а від пам’ятки архітектури, крім руїн, нічого не залишилося.

“Раніше будинок був гарний, двоповерховий, доглянутий, а зараз – руїни. Територію маєтка викупили, а на його місці облаштували шиномонтаж”, – розказує місцевий мешканець Юрій.

У 1893 році через село було прокладено фрагмент вузькоколійної залізниці, яка досі залишається найдовшою в Європі. Зараз її довжина сягає 130 км, а ширина – всього 75 см. Шлях простягається від Рудниці Вінницької області – до Голованівська, і прямує саме через Хащувате.

“Щонайменше тричі на день ми чуємо звук славнозвісної “Кукушки”, яка у своїх двох-трьох вагонах перевозить пасажирів”, – додає Юрій.

Гайворонська вузькоколійка навіть з’являлася у відомих кінофільмах. Наприклад, сцена із фільму “Дев’ять життів Нестора Махно” на залізничному мості знімалась у Гайвороні.

Тривалий період через село проходив головний шлях з Одеси до Києва, доки не була збудована Південно-Західна залізниця. Тоді дорога втратила свою важливість.

Визначні місця Хащуватого

При в’їзді у село, зліва, розташована могила, де поховані жертви Голодомору 1932-33 років. Далі можна побачити дві архітектурні пам’ятки: комплекс земської лікарні (3 споруди) та водонапірну башту.

Водонапірна башта / Джерело: ukrainaincognita.com

Зараз на місці земського медзакладу працює сільський.

«Територію осучаснили. Зараз там знаходиться поліклініка, відділення екстренної допомоги, будинок для людей похилого віку, психіатрія, аптека», – каже Юрій.

Лікарня / Джерело: ukrainaincognita.com

Основна частина села знаходиться нижче від головної дороги. Перетинає її центральна вулиця, праворуч від якої розташована братська могила та пам’ятник невідомому солдату, який брав участь у визволені Хащуватого від німецького-нацистських загарбників.

«Кожного року на 9 травня учні школи кладуть квіти на могилу невідомого танкіста, який героїчно обороняв село від ворогів», – розповідає ще одна місцева Людмила.

Від центральної вулиці веде дорога до Хащуватської школи, яка побудована 1976 року. До того, спочатку, у селі була церковно-парафіяльна школа. Далі у 1876 році було засноване однокласне початкове училище. В 1923 році працювали: початкова школа, 2-і семирічні школи, хата-читальня. У 1936 році семирічні школи реорганізовано в середні. Із 1945 року в селі працює одна середня школа. А зараз учні навчаються у триповерховому осучасненому приміщенні.

У школі працює народний краєзнавчий музей, присвячений подіям Другої світової війни. А точніше – солдатам 5-ї танкової гвардійської армії, які у 1944 році звільняли село від окупації. Музей налічує близько 6617 експонатів. Центральною експозицією є панорама “Переправа через Південний Буг”. На цій картині зображена запекла боротьба наших солдатів за важливий стратегічний об’єкт – міст через річку.

У центрі села є ще одна пам’ятка – обеліск Слави загиблим воїнам у Другій світовій війні. Неподалік нього – галявина, де колись височіла дерев’яна церква, яку знищила більшовицька влада.

Починаючи з кінця XVIII століття і до першої половини XX століття, Хащувате мало статус єврейського містечка.  Тут на одній території вели спільне господарство українці та євреї. Село процвітало та розвивалося.

“Українці та єврєї жили дружно та мирно сотні років. Люди з різними мовами, культурами спільно існували на одній території. Тоді у містечку діяли: православна церква, синагога,моли­товний будинок, однокласне училище, церковно-парафіяльна школа,поштово-телеграфне відділення, сільський банк, уряд­ницький пункт, аптека, готель, водяний млин”, – каже Юрій.

Але з початком Другої світової війни все змінилося.

16 лютого 1942 року, з приходом німців на українські землі, у Хащуватому було розстріляно понад 1000 людей єврейської національності, з них 376 дітей. Щоб вшанувати пам’ять загиблих, 2013 року у селі було побудовано найбільший у Європі меморіальний комплекс «Хащуватська трагедія».

Через село протікає одна з найбільших річок України – Південний Буг. Тому природа тут надзвичайно багата. Чого лише варті бугівські пороги. Кожного року туристи спливають річкою на байдарках. А флора та фауна? Не намилуєшся красою цих просторів.

Раніше село було вкрите лісами, але згодом їх площа зменшилася. Та територія все одно багата на рослинність та тваринність. Деякі види рослин та тварин навіть занесені до Червоної книги України.

Хащуватська земля виростила і продовжує ростити дуже талановитих та видатних людей. Серед них, наприклад: письменник Хаїм Гершкович Меламуд, доктор технічних наук, академік Олександр Антонович Білятинський, доктор юридичних наук Василь Олександрович Шамрай, відомий учитель історії, автор багатьох наукових праць, краєзнавець, керівник оркестру народних інструментів, ветеран війни Леонід Ізрайлович Солгутовський.

Хащувате має досить велику історичну спадщину. На його шляху і розквіт, і занепад. Але проіснувавши 655 років, воно все одно залишається одним із найкращих сіл у районі, яке приваблює туристів та гостей з різних куточків світу.

Південний Буг у Хащуватому / Перша електронна газета

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*