Бобринець ніколи не був байдужий до влади взагалі й до місцевої влади зокрема. Тут є сильною, хоча й роз’єднаною, громадянська самосвідомість. Різні люди, різні соціальні групи в різні періоди часу повставали проти голів райдержадміністрацій, якщо в чомусь страждали їх інтереси.
Так було при Дмитру Замші наприкінці 90-х, коли під стінами РДА бюджетники вимагали виплати чесно зароблених грошей. На початку 2000-х міська рада, порахувавши несправедливим перерозподіл бюджетних грошей, організувала масштабний протест проти Владислава Жученка.
Добре повинен пам’ятати протестні настрої аграріїв-депутатів і нинішній призначенець на пост глави РДА Сергій Рожкован.
Перше його входження у владу сталося після подій “помаранчевої революції”, на початку березня 2005-го. Підприємець, який одного разу побував депутатом міської ради, активний учасник Майдану, на крилах революції та підтримки “Нашої України” залетів у крісло голови РДА. На той момент суспільство вимагало порядних професіоналів з досвідом роботи. На тих же критеріях ґрунтувався відбір кандидатів на посади і в області. Порядність Сергія Рожкована ні в кого не викликала сумнівів. Що стосується професіоналізму. Недосвідченому в партійних, апаратних та управлінських справах було, за його словами, просто “цікаво” зайнятися цією діяльністю.
Непублічність, відсутність контакту з багатьма сільгоспвиробниками району, на чию допомогу завжди спиралася районна влада, попередня робота у великому агропідприємстві “Славутич” і дружба з його директором, херсонцем Юрієм Крутьком, що вважався в Бобринці “чужинцем”, зіграли злий жарт з новим головою РДА вже через кілька місяців після призначення. Частина аграріїв збунтувалася. На початку червня 2005 року в інтерв’ю районній газеті “Честь хлібороба” Сергій Рожкован заявив, що правоохоронні органи отримали інформацію про погрози йому фізичною розправою.
Розпал конфлікту припав на кінець липня. Практично одночасно з’явилася заява фракції “Нашої України” у райраді про підтримку голови РДА та звернення частини аграріїв-депутатів райради, які висловлювали недовіру Сергію Рожковану. Серйозних звинувачень, за якими б настало звільнення, за великим рахунком, не було. Бюджет за ці кілька місяців роботи додатково отримав 315 тисяч гривень, вимоги до всіх роботодавців вписувалися в загальну політику, яку проводила держава: розширення бази оподаткування, наповнення бюджетів, виплата зарплат, створення нових робочих місць. Протест помалу зійшов нанівець.
За кілька років роботи головою РДА Сергій Рожкован практично не змінив свою позицію й підхід до роботи. Стосунки з місцевою елітою налагодилися до рамок звичайної взаємодії влади і бізнесу. Намагаючись врівноважити відносини РДА, райради та міськради, Сергій Рожкован все ж не уникнув напруженості в стосунках з мером міста Леонідом Кравченком.
Коріння конфлікту сягали набагато глибше – в часи спільної підприємницької діяльності Сергія Рожкована та Леоніда Кравченка. За іронією долі їх шляхи постійно перетинаються. Після звільнення Сергія Рожкована у 2010 році та кількох невдалих для району призначень керівників РДА, саме Леонід Кравченко з крісла мера міста пересів у крісло голови РДА. У 2013 році їх шляхи перетинаються ще раз – на виборах до райради по одному з одномандатних мажоритарних округів, де обидва балотувалися замість вибулого депутата. Перемогу тоді здобув Кравченко .
В цілому попередня діяльність Сергія Рожкована та його команди була і не гучною, і не провальною. З 2005 по 2010 рік район успішно виконував бюджет завдяки злагодженій взаємодії глави РДА з адміністрацією податкової служби. Не було оглушливих успіхів, особливих змін у загальній інфраструктурі району. Просто “авральні дірки” бюджетних установ закривалися по мірі їх виникнення.
Був у його управлінській діяльності ще один опальний період – коли в країні й області змінилася влада. Район, що займав місця недалеко від верхніх позицій обласного рейтингу, фактично провалив завдання по залученню інвестицій, за що Сергій Рожкован отримав президентську догану.
Своїм нинішнім, повторним призначенням на місце керівника району, Рожкован зобов’язаний вже новому Майдану, який він також підтримував, і, як ще один парадокс долі, більшості тих самих аграріїв, які 9 років тому висловлювали йому недовіру. Саме вони на зборах громадської організації обговорили бажаних кандидатів на посаду голови РДА та повідомили про це обласній владі.
Навряд чи Сергій Рожкован змінить свої принципи діяльності, “паперову роботу” над бюджетом на активний піар в середовищі населення. Однак можна сподіватися, що він, як голова районної громадської організації “Антикорупційний комітет”, не потуратиме корупції в органах влади.
Зінаїда Пирля для Першої електронної газети.
Фото Віталія Москалика.