Безгрошів’я в міському бюджеті Бобринця, великий управлінський апарат з досить високими, як для злиденної скарбниці, заробітними платами, постійний збір спонсорських коштів і звинувачення в корупції з боку місцевих підприємців створили передумови для складання повноважень міським головою Анатолієм Могиленком: практично відразу після похорону Героя Майдану Віктора Чміленка активна частина підприємців Бобринця відправила його у відставку.
Така ж доля спіткала і голову РДА Леоніда Кравченка, якого, фактично, відправляли у відставку двічі. У часи його переходу з посади міського голови на посаду голови РДА ні він, ні Анатолій Могиленко не приховували, що де-факто управління містом буде й надалі здійснювати Леонід Кравченко. Кравченко, який зарекомендував себе непоганим господарником, відкрито агітував за “другого себе” і домігся мети. На вибори міського голови прийшла мінімальна кількість бобринчан, передбачаючи результат. Але й цих голосів вистачило, щоб цю посаду зайняв Анатолій Могиленко.
Кілька років місто спостерігало, як міський голова починав і закінчував робочий день у кабінеті голови РДА. Відповіді на запитання, що хвилювали бобринчан, давав Кравченко, конфліктні ситуації гасив також він. Можна припустити, що бюджет міста формувався теж не без його участі.
Авторитарність правління Кравченка багато хто в Бобринці сприймав як бажання голови РДА усюди тримати “руку на пульсі”. Багато хто вважав, що міськрада для нього – запасний аеродром у разі відставки з посади очільника РДА. А присутність на головній посаді в мерії “зиц-председателя” тільки підвищить шанси на успішне повернення в крісло мера. Такий собі “Путін-Медведєв, Медведєв-Путін” в дії. І цілком очевидно, що варіант, коли “підуть” обох, передбачений не був.
25 травня разом з виборами президента України Бобринець обиратиме міського голову. Потрібно сказати, що тут Бобринець мало орієнтований на приналежність кандидата до тієї чи іншої партії – жителів більше цікавить здатність людини вести господарську діяльність. Прикладом може стати той же Леонід Кравченко. За час перебування на різних посадах він встиг увійти і вийти в партії “Трудова Україна”, “Батьківщина”, “Партія регіонів” (звідси вийшов вже після подій Майдану). На останніх виборах до мерії городяни віддали йому майже 90% голосів. У нього в активі: нічне освітлення вулиць Бобринця, цілодобове забезпечення міста водою, газифікація мікрорайонів, ліквідація котелень та переведення квартир на індивідуальне опалення. І навіть зараз, коли у багатьох жителів Бобринця панують протестні настрої, Леонід Кравченко вважається одним з основних кандидатів на посаду міського голови.
Тим часом в закуліссі передвиборної боротьби куються свої “кадри” і схеми усунення від виборчого процесу потенційних суперників. За непідтвердженими даними, група бобринчан буде домагатися порушення кримінальної справи проти Кравченка.
Зараз жителі активно просувають на посаду голови Бобринецької РДА Сергія Рожкована. У разі проходження і Рожкована, і Кравченка, є ризик повторного протистояння двох гілок влади – районної та міської, як це було протягом 2005-2010 років, коли обидва займали ці ж посади. До того ж, Леонід Кравченко є депутатом районної ради.
Серед претендентів на крісло міського голови називають давно відомі імена. Наприклад, Олександра Щіченка. Він займав цей пост на початку 2000-х і нічим особливим бобринчанам не запам’ятався. Повторна його спроба зайняти головний у місті пост не увінчалася успіхом.
Одним з головних кандидатів можна назвати депутата міськради Віктора Сакалоша. Кілька років тому він очолював райавтодор і досить успішно ним керував. В даний час активно позиціонує себе як громадський діяч, очолює комісію, створену для перевірки використання міською владою спонсорських грошей.
Серед молодих претендентів можна назвати імена Вадима Гранікіна та В’ячеслава Андрощука.
Вадим Гранкін досить неоднозначна особистість. Підприємець, ще задовго до Майдану перший виступив з вимогою до міської ради прозвітувати про використання наданих ним благодійних коштів. Водночас кілька бобринчан звинувачували Гранкіна в махінаціях із земельними ділянками. Нещодавно він зареєстрував свою громадську організацію.
В’ячеславв Андрощук теж із середовища підприємців. Мало відомий мешканцям міста, шанси на обрання мером досить скромні. У громадському житті й жодних виборах не брав участі. Швидше за все, як і всі громадські діячі-початківці, має плани на подальше. Перший крок у цьому напрямку – “засвітитися” для майбутнього проходження до міської ради.
Досить активними на даному етапі є ще кілька підприємців, теж без управлінського досвіду. Деякі з них, побувавши на Майдані, вважають себе головними перетворювачами влади, готовими розметати і обезголовити її повністю, не розуміючи механізму її дії і відповідальності хоча б за заробітні плати працівників соціальної сфери. Судячи з деяких заяв, людині досить вищої освіти і знання декількох мов для управління міським бюджетом, каналізаційними системами та комунальниками.
Втім, можна очікувати, що вибори міського голови Бобринця піднесуть багато сюрпризів, а бажаючих взяти у них участь буде набагато більше, ніж вище названі імена.
Зінаїда Пирля, спеціально для Першої електронної газети