Сфера освіти нашої країни давно перебуває у стані, якому важко знайти доцільне термінологічне пояснення. Зміни вищого керівництва, незрозумілі для простого люду реформи, численні нововведення перевертають усталену і випробувану систему освіти у пошуках чогось кращого. Але, трусячись над «високими ідеями», які раз по раз кидає то один, то інший чиновник з міністерських кабінетів, вимальовуючи не менш високі показники, які дуже дивують самих же освітян, місцеве й обласне керівництво часом забуває, що за межами їхніх робочих апартаментів існує ще й реальність.
Таким «привітом із реальності» для Першої електронної став лист, який надійшов від членів колективу Бобринецької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів. Зазначимо одразу, що аналогічні листи отримали голова Кіровоградської облдержадміністрації та голова обласної ради.
Отже, педагоги з Бобринця розповіли про ситуацію, яка склалася в їхньому навчально-виховному закладі впродовж останніх трьох років.
За словами вчителів, 2011-го з посади директора школи без аргументованих причин було звільнено Володимира Паїцького, який за 15 років свого керівництва спромігся зробити капітальний ремонт у багатьох приміщеннях, оновити дахи, систему опалення та водопостачання. Всі сто членів колективу школи підтримували свого директора і рівнялися на нього.
Те, що після таких грандіозних ремонтних робіт, успіхів у навчальному та виховному процесі, вище керівництво побажало замінити Володимира Паїцького на іншу людину, стало ударом для колективу. Вони навіть намагалися оскаржити таке рішення через суд, але результату не було.
Звісно, з цим можна було б змиритися. Але проблема не у тому, що цей директор пішов, а у тому, хто прийшов на його місце. З 2011 року цю посаду зайняла Олена Павленко – пенсіонерка, яка доти очолювала районний відділ освіти і пішла з посади, як запевняють бобринчани, через фінансові махінації.
Як то кажуть, нова мітла по-новому мете. Але «мітла» Олени Павленко змітала все на своєму шляху: спочатку, як стверджують педагоги інтернату, «розмівся» колектив, поповнившись численними родичами директора, а потім і весь педагогічний процес.
У своєму листі члени колективу Бобринецької спецшколи наводять наступні факти:
«Протягом двох років не оформлюється заміна відсутніх через хворобу педагогічних працівників. Лікарняні листи, які вони здають у бухгалтерію, просто ліквідуються. Пояснюється це нестачею бюджетних коштів. Згідно гранично допустимої наповнюваності класів у спеціальній школі кількість дітей не повинна перевищувати 12 осіб, натомість під час уроків вчителі змушені з’єднувати дітей декількох класів. Виховні ж групи з’єднуються по 30 чоловік різного віку. Яка може бути якість навчально-виховного процесу, особливо враховуючи специфіку учнівського колективу закладу?!
За роботу у святкові дні оплата не здійснюється всупереч чинному законодавству. Зате працівникам, які були прийняті на роботу О. Павленко щомісячно нараховуються доплати у розмірі до 50% від окладу за «напруженість» у роботі. Також щомісяця, без погодження з профспілковим комітетом, проводиться преміювання наближених осіб. Так протягом 2012 року було видано 25 наказів про здійснення надбавок та доплат, а в 2013-му – 27.
У бухгалтерії школи-інтернату працює людина, яка призначена на посаду прибиральниці приміщень (Наказ № 4-к від 04.01.2012 р.). Вона до того ж отримує доплату за прибирання туалету.
Тижневе навантаження, на думку колективу, розподіляється згідно особистих симпатій директора. Так два семидесятирічних пенсіонера (у тому числі викладач ритміки – танцю) мають навантаження 24 години при ставці 18.
Протягом 18 днів (з 30 листопада по 17 грудня 2012 року) у школі, на посаді робітника по обслуговуванню та поточному ремонту будівель «працював» чоловік, якого жоден з членів колективу ніколи не бачив на робочому місці та й не здогадувався про його існування.
Цікаво, що протягом цих років працівників школи-інтернату змушували здавати кошти на дорогу вакцину проти грипу (не за 40, а за 76 грн.) хоча вакцинація у нашій країні є цілком добровільною.
Крім того, не слід забувати, що у закладі навчаються діти, позбавлені батьківського піклування та сироти. Згідно закону вони не повинні залишати територію навчального закладу. Але директор систематично відпускає їх до батьків, яких суд позбавив права виховання! Зокрема 22 березня цього року соціальним педагогом та психологом школи був складений акт про відсутність статусних дітей (сиріт) у закладі.
Вражає і поблажливе ставлення Олени Павленко, до аморальної поведінки деяких членів колективу. Так 30 січня 2014 року працівники кухні, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, змішали різні страви в один посуд, а при нарізанні хліба та фруктів травмувалась працівниця (двоюрідна сестра директора), забруднивши кров’ю продукти харчування. Цю вечерю дітлахи охрестили «кривавою» і довго сміялися. Але ж на справді, тут не до жартів. Вражає, що після такого випадку жоден з працівників кухні не був притягнутий до відповідальності.
Цікавим є і метод боротьби директора школи зі шкідливими звичками вихованців. Наприклад, у школі було відведено місце для паління, а на лінійці очільниця закладу дякує дітям, що не палять абиде. Ці та інші порушення учнями дисципліни систематично замовчуються для збереження «іміджу» школи», – йдеться у листі педагогів.
Отож 21 березня, після того, як керівники області дізналися про ці та багато інших проблем Бобринецької школи-інтернату, до навчального закладу приїхала комісія від департаменту освіти і науки та були проведені збори трудового колективу. 26 працівників інтернатів озвучили свою позицію та вимагали звільнити директора. На даний момент – вже 41 працівник виступили проти директора.
Як переконують педагоги, про перевірку директора заздалегідь повідомила заступник керівника департаменту Алла Олійник, яка згодом, зі слів освітян, може очолити навчальний заклад.
Ця резонансна справа розглядалася і 24 березня в обласному центрі під час засідання постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, туризму, спорту, у справах сім’ї, молодіжної політики, де були представлені документальні підтвердження фінансових махінацій Олени Павленко. Як не дивно, та замість того, щоб розібратися у справі, члени комісії більшістю голосів вирішили:
1. Взяти до відома рішення Апеляційного суду по справі Паїцького В.П.
2. Департаменту освіти вжити організаційні заходи для забезпечення належного функціонування педагогічного процесу.
3. Директору вжити заходів до згуртування колективу.
Тож, фактично, проблема Бобринецької школи-інтернату зайшла в глухий кут. На жаль, заручниками цієї ситуації в черговий раз стали найбільш беззахисні – діти.
Перша електронна й надалі слідкуватиме за подіями в Бобринці…